Новий час  

Філософія Нового часу – тексти до лекційних слайдів

1.  Особливості філософії Нового часу
2. Сенсуалізм та раціоналізм – дві сторони однієї медалі.

 Періодизація ХVII –ХІХ ст.

Феодалізмові протистоїть капіталізм

Феодальному абсолютизмові індивідуально-об'єктивного буття протистоїть абсолютизм індивідуально-суб'єктивного буття.

Авторитарному церковно-соборному розумові протистоїть ліберальна, світсько-буржуазна, індивідуалістично-ізольована людська особистість.

Лосєв О.Ф. 

Виробничий розподіл особистості в капіталізмі

Функціональний поділ особистості

Б.Шоу критикує теорію Адама Сміта про поділ праці: "Современный работник на фабрике иголок должен быть в 10 раз менее умен и опытен, чем ремесленник, делавший иголки в одиночку. Что же мы получили? Вместо одного умного мы получили 10 идиотов и дешёвые иголки в придачу."

Спеціалізація науки привела до величезних досягнень у практичній сфері, але, розділена на безліч замкнутих галузей знання, привела до того, що ніхто не в змозі побачити світ у його цілісності, у його обсязі. 

Абсолютизація окремої особистості: Людська особистість бере на себе функції абсолюту, тобто хоче охопити всю нескінченність буття.

Але ясно, що природно-обмежена особистість фактично зовсім не здатна обійняти нескінченність усіх часів і просторів, що тільки були, є і ще будуть. Тим самим особистість по необхідності переходить у постійне становлення, прагнення, шукання. Вона мріє охопити нескінченність якщо не відразу, то поступово.

Охопити безмежність

Людину охоплює лихоманка прогресу,
постійна гарячка пошуків, досягнень, невгамовний духовний авантюризм, спрага і жадібність знання, почуттів, відчуттів, вольових зусиль, наживи, багатств, влади і т.д., і т.д.

Рух – усе, ціль – ніщо

Підприємця цікавить не стільки величина наживи, скільки сам процес нагромадження.

Таким чином, поняття додаткової вартості випливає з поняття автономного суб'єкта у виробництві.

Принцип системи капіталізму

Звільнення  людини від покори трансцендентному буттю приводить до того, що людина виявилася в залежності від іншого абсолюту; і цим абсолютом стала людина сама для себе.

Так принцип автономної особистості приводить до апарата капіталістичної системи.

СИСТЕМА народжується як самоабсолютизація

Абсолютизація суб'єкта веде до знецінення об'єкта

Автономний суб'єкт переніс у себе всю стихію свідомості, що була доти розлита в об'єктивному бутті. (Декарт) Будь яка свідомість стала тільки суб'єктивною.

Це означає, що світ втратив душевність і перетворився в простий механізм.

Втрата живої цілісності людини і світу – породжує механіку

Відособлення і обожнення людських почуттів

Буття існує саме собі й мені немає до нього справи. Я насолоджуюся тільки глибинами свого власного суб'єкта.

Специфічне західноєвропейське мистецтво, поставило за мету оспівати та зобразити глибини людської свідомості. Починаючи від тваринного самовідчуття до обожнення і звеличення власного суб'єкта.

Художники і глядачі Нової Європи пройшли всю можливу гаму людських настроїв, почуттів, ідей.

На всі лади в нескінченних формах оспіваний і розцвічений людський дух. Європейське мистецтво, це — суцільно вираз людського суб'єкта.

Ейфорія  земного раю

Шлях – поступовий прогрес і розвиток:

-     нова релігія (протестантизм, утопізм, божественне на землі);

-     нове світопізнання (наука, відкриті закони природи);

-     новий світогляд (походження світу – еволюціонізм);

-     новий космос (геліоцентризм);

-     нова природа (пасивна, бездушна і бездуховна);

-     нова людина (гуманізм, свобода, дитинство);

-     нове суспільство (громадянське, соціально справедливе);

-     нова економіка (буржуазний, додат.вартість, 2-й поділ праці);

-     нова юриспруденція (природна рівність перед законом);

-     нова мораль (приватна вигода)

-     нова політика (національна держава)

-     нове мистецтво (реалізм, романтизм);

Сенсуалізм та раціоналізм – дві течії філософії нового часу

 Сенсуалісти –
(лат. sense – чуття)
Бекон, Гоббс, Локк

вважали чуття єдиним достовірним джерелом наших знань. Чуття дають об'єктивну інформацію про світ і не зраджують. Помилки породжує мислення.

Головна теза: щоб знати треба побачити 

Філософія Френсіса Бекона (1561 - 1626)

«Новий органон» (1620)
проголосив мету науки – посилення влади людини над природою (звідси його знаменитий вислів «Знання – сила!»

Бекон різко критикує споглядальний ідеал знання.

Знання замикається на дії, а дія — на знанні.

Прагне теоретизувати результати практичної діяльності людини. "Що в дії найбільш корисне, те й у знанні найбільш істинне".

  Практико-експериментальна обумовленість знання

По Бекону, знання не виникає в голові людини саме по собі, його потрібно одержати в результаті осмислення даних експерименту.

Експеримент індукує знання, "наводить" на нього. Латин. "индукціо" – ви- на- ведення.

Індукція – логічний умовивід від часткових, одиничних випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнень
(дедукція є умовивід від загальних суджень до часткових Р.Декарт)

РЕНЕ ДЕКАРТ - 1596-1650 рр. (картезіанство)

Філософське знання прагне до істинності, тому на почуття покладатися неможна, вони оманливі.

Критерієм істинності є факт існування самої думки:

"Мислю, отже, існую".

Дві речі очевидні, я існую і я мислю.

Вихідна точка філософії Нового часу - мислячий суб'єкт, людина розумна

(Homo sapiens).

Метод  Р. Декарта

Декарт прагне пояснити існування теоретичних ідей виходячи винятково з реальності відособленого від дослідно-експериментального світу суб'єкта.

Принцип методичного сумніву: не досить теоретичних узагальнень, не досить сліпо йти за результатами експерименту, а розрізнені дані необхідно ще поєднати у висновку, підвести під поняття;  
інтелектуальна інтуїція і наступна за нею дедукція.

Роздрібнення досліджуваного явища на складові, дрібні частини. Аналіз

Сходження від простого до складного. Синтез

Приклад теоретичної очевидності – у природі не існує ідеальної точки, прямої, площини, але ми можемо уявити їх. Так само постулати і аксіоми філософії, математики і логіки.

Теоретичні ідеї — вроджені, їх немає в експерименті.

Джон Локк  (1632 - 1704)

Локк - сенсуаліст, тобто він вважає, що людина є чиста дошка, ніяких відбитків, ніяких слідів поки розум людини не звернеться до почуттів.

Завдяки відчуттям у людини з'являються прості ідеї зовнішнього досвіду, наприклад: даний предмет такого-то кольору, такої-то довжини.

Але є ще складні ідеї, а саме:

ідеї об'єктів;

ідеї відносин;

ідеї-поняття (загальні поняття).

Приклади  складних ідей Локка

Прикладом ідеї об'єкта є, наприклад, ідея даної, конкретної людини. Така ідея виходить у результаті простого додавання первісних ідей, безпосередньо викликаних відчуттями.

Прикладом ідеї відносин є ідея материнства, одержана в результаті порівняння, зіставлення ідеї родоначальників і дитини.

Прикладом загального поняття є поняття "людина". Щоб одержати поняття "людина", треба зібрати всі ідеї про окремих людей, неоднакові прості ідеї відкинути (це й означає, що ми від них абстрагуємося), які ідеї тоді залишаться ті й складуть поняття "людина".

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

Філософія Нового часу ставить у центр своєї уваги або окрему людину (Декарт, Локк, Кант, Ніцше), або "колективну" людину (Маркс). Антропоцентризм.

У філософії Нового часу переважає гносеологічна установка, тобто вважається, що доступ до розуміння світу відкриває пізнання.

Наукоцентризм
(науку ставлять над усе, філософію прагнуть поставити на наукові рейки).

Наукоцентризм приводить до бажання підкорити громадське життя законам - правовим (Локк), моральним (Кант), економічний і політичним (Маркс).

Початок Новітнього часу: ХХ ст.