Філософське коло
seminar 2
Навігація


Вхід


Лічильник


Календар
«  Декабрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031


Реклама


Приветствую Вас, Гость · RSS 15.12.2017, 07:26

Семінар 2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ. ДОКЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД

План

1.Натурфілософія та пошук першоначала (мілетська школа, Геракліт).

2.Людина як міра усіх речей (Протагор).

3.Антропологічний поворот Сократа „Пізнай самого себе”.

Теми рефератів.

1.Передумови формування античної філософії.

2.Вчення Сократа про людину.

Антична філософія — це філософська думка Стародавньої Греції й Риму, що існує в період з VI ст. до н.е. до ІV ст. н.е. У філософській літературі найбільш часто пропонується така її періодизація:

— досократична філософія від Фалеса до Сократа;

— класична антична філософія, представлена творчістю Сократа, Платона й Аристотеля;

— елліністично-римська філософія.

ПРОЦЕС ВИНИКНЕННЯ ФІЛОСОФІЇ: ВІД «МІФУ» ДО «ЛОГОСУ»

Про виникнення філософії почали задумуватися ще мудреці Древньої Греції. Приведемо повідомлення античного письменника, автора найвідомішого античного твору по історії грецької філософії — «Про життя, вчення і вислови знаменитих філософів» Діогена Лаертського (перша половина ІІІ ст. н.е.).

ТЕКСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1 Питання для самостійного опрацювання:

1. Де, на думку Діогена Лаертського, виникає філософія?

2. Хто із стародавніх мислителів першим назвав філософію філософією (любомудрієм), а себе філософом? Як він аргументував свою точку зору?

3. У яких народів, крім греків, відповідно до Діогена Лаертського, розвивалася філософська думка?

4. Що, на ваш погляд, у змісті вчень «магів, халдеїв, гімнософістів, друїдів і єгиптян» можна вважати філософськими ідеями, а що — міфологічними і передфілософськими?

5. Який з розглянутих Діогеном Лаертським народів, на вашу думку, найбільшенаблизився саме до виникнення філософії? Обґрунтуйте свою точку зору.

Заняття філософією, як деякі думають, почалися вперше у варварів, а саме: у персів були їхні маги, у вавілонян і ассірійців — халдеї, в індійців — гімнософісти, у кельтів і галлів — так звані друїди і семнофеї <...>.

(Маги — у греків жерці древньоіранської зороастрійської релігії, халдеї — жерці у Вавілоні, гімнософісти (голі мудреці) — індійські жерці-брахмани, що називалися так у зв'язку з прийнятим у них аскетичним способом життя, семнофеї — жерці кельтської релігії).

І все-таки це велика помилка — приписувати варварам відкриття еллінів: адже не тільки філософи, але і весь рід людський бере початок від еллінів ...

Прихильники варварського походження філософії описують і те, який вигляд вона мала в кожного з народів.

Гімнософісти і друїди, за їхніми словами, говорили загадковими висловами, учили шанувати богів, не робити зла і вправлятися в мужності; гімнософісти нехтували навіть смертю ...

Халдеї займалися астрономією і пророкуваннями.

Маги проводили час у служінні богам, жертвоприношеннях і молитвах, думаючи, що боги прислухаються тільки до них; міркували про сутність і походження богів, вважаючи богами вогонь, землю і воду; відкидали зображення богів, особливо ж розрізнення богів чоловічої і жіночої статі. Вони складали твори про справедливість; стверджували, що віддавати небіжчиків вогневі — нечестиво, жити разом з матір'ю або дочкою — не нечестиво ..; займалися гаданнями, пророцтвом і стверджували, начебто боги являються їм вочевидь, та й узагалі повітря повне видимостей, витікання або здіймання які помітні для зіркого ока. Вони не носили золота і прикрас, одяг у них був білий, постіллю їм служила земля, їжею — овочі, сир і грубий хліб, ціпком — очерет; очеретом же вони проколювали і підносили до рота шматочки сиру за їжею ...

Єгиптяни у своїй філософії міркували про богів і справедливість. Вони стверджували, що початком усього є речовина, з неї виділяються чотири стихії й на завершення з’являються всілякі живі істоти. Богами вони вважають сонце і місяць, перше під ім'ям Осиріса, другий під ім'ям Ісіда, а натяками на них служать жук, змій, шуліка й інші тварини.., яким єгиптяни і створюють культи і храми, тому що обличчя бога їм невідоме. Вони вважають, що світ кулястий, що він породжений і смертний; що зірки складаються з вогню і вогонь цей, зменшуючись, дає життя усьому, що є на землі; що затьмарення місяця бувають від того, що місяць попадає в тінь землі; що душа переживає своє тіло і переселяється в інше; що дощ утворюється з перетвореного повітря... А в своїй турботі про справедливість вони установили в себе закони і приписали їх самому Гермесу. Корисних для людини тварин вони вважають богами; говорять також, начебто вони винайшли геометрію, астрономію й арифметику. От що відомо про відкриття філософії.

Філософію філософією [любомудрієм], а себе філософом [любомудром] уперше став називати Піфагор, коли сперечався в Сикіоні з Леонтом, тираном Сикіона або Фліунта...; мудрецем же, за його словами, може бути тільки бог, а не людина. Тому передчасно було б філософію називати «мудрістю», а того, хто вправляється в ній — «мудрецем», ніби він загострив уже свій дух до межі; а філософ [«любомудр»] — це просто той, хто має потяг до мудрості...

Філософія ж має два початки: одне — від Анаксимандра, а інше — від Піфагора; Анаксимандр учився у Фалеса, а наставником Піфагора був Ферекід. Перша філософія називається іонійсьою, тому що вчитель Анаксимандра Фалес її був іонійцем, як уродженець Мілета; друга називається італійською, тому що Піфагор займався нею головним чином в Італії (Кн. 1. Вступ).

Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлення знаменитих філософів. — 2 вид. — М., 1986. С. 55—58.

Деяке уявлення про генезис філософії з погляду сучасної науки можна одержати, звернувшись до уривків з роботи сучасного французького автора Ж. П. Вернана «Походження давньогрецької думки».

2 Питання для самостійного опрацювання:

1. Чим відповіді Фалеса, Анаксимандра й Анаксимена на те, що є основою світу, відрізнялися від аналогічних відповідей, що даються міфами?

2. На якій підставі автор думає, що появу філософії варто вважати «чудом»?

Як правило, початкові періоди людської історії вислизають від нас. Що ж стосується Греції, то якщо зародження філософії означає захід міфологічного мислення і становлення раціонального знання, то ми можемо установити більш-менш точно дату і місце народження грецького розуму, так само, як і його громадянський статус. На початку VI ст. до н.е. у Мілеті Іонічному (західне узбережжя Малої Азії) такі мислителі, як Фалес, Анаксимандр і Анаксимен, поклали початок новому типу міркувань про природу, зробивши останню предметом систематичного безпристрасного дослідження (historia) і запропонувавши споглядальну цілісну картину як теорію (theoria). Походження світу, його будову, метеорологічні явища перші «натурфілософи» пояснювали, не застосовуючи драматичні образи, властиві древнім теогоніям і космогоніям і грандіозним фігурам споконвічно великих божеств (букв, споконвічних сил): виникнення світу і встановлення порядку вони більше не пояснювали подвигами і сутичками надприродних сил, що складали основу міфу. У їхніх вченнях немає навіть натяку на тих богів, яких офіційна релігія в її різновидах асоціювала із силами природи. Реалістичне трактування мілетських «фізиків» охоплюють буття в його цілісності. За їхнім переконанням, не існує нічого, що не було б природою (physis). Люди, божественне, світ утворюють єдиний, однорідний універсум, який весь знаходиться ніби в одній площині; вони суть частини або аспекти однієї й тієї ж природи (physis), у якій діють ті ж самі сили. Людина може дати відповідь на питання про виникнення цієї природи, її розмаїтості й організацію; «із самого початку», так би мовити, природа діяла точно так само, як зараз і завжди: вогонь як завжди сушить мокрий одяг, а в ситі, якщо його струснути, як завжди залишаться самі великі часточки.

Подібно тому як існує тільки одна природа (physis), що виключає саме поняття надприродного, так існує тільки одна влада, — і та носить суто світський характер. Усе, що мислиться як споконвічне, позбавляється ореола величі і таємничості. Тому до всього «первісного» можна ставитися як до цілком звичайного явища. Для міфологічного мислення повсякденний досвід міг бути зрозумілим і мати сенс лише в порівнянні з прийнятими за еталон «споконвічними» діями богів. Для мілетських же мислителів характерний протилежний підхід. Первісні явища і сили, що утворили світовий лад (космос), розуміються аналогічно процесам, що спостерігаються в повсякденному житті. Відтепер не споконвічне висвітлює і перетворює повсякденне, а навпаки: повсякденне робить споконвічне умоосяжним, пропонуючи моделі, що дозволяють зрозуміти, як утворився світ і світовий порядок.

Ця інтелектуальна революція представляється настільки раптовою і глибокою, що її вважали непояснюваною в термінах історичної причинності і тому говорили «про грецьке чудо». На іонійській землі розум (логос) ніби раптом звільняється від міфу, подібно тому як завіса спадає з ока. І світло цього розуму, спалахнувши один раз, буде безперестану висвітлювати шлях людському розумові.

Вернан Ж. П. Походження давньогрецької думки: Пер. с фр. - М., 1988. – С. 126-128.

Для закріплення вивченого матеріалу порівняйте уривки з «передфілософської» поеми «Теогонія» (тобто родовід богів) першого відомого давньогрецького поета Гесіода (VIII—VII ст. до н.е.) і власне філософської поеми одного з перших античних філософів Парменіда з Елеї (бл. 540 — бл.470 р. до н.е.) «Про природу», у яких мова йде про одні йті ж проблеми — пошук основи, з якої починається все існуюче.

3 Питання для самостійного опрацювання:

1. Укажіть, що вважали першоосновою відповідно «передфілософ» Гесіод і філософ Парменід.

2. Яким чином Гесіод і Парменід обґрунтовували свій підхід до проблеми першооснови світу?

3. З'ясуйте, що загального у Гесіода і в Парменіда у формі вираження своїх ідей.

4. У чому ви на прикладі поеми Парменіда бачите пережитки міфологічної свідомості в ранній філософській думці?

Гесіод«ТЕОГОНІЯ»

— Насамперед виник Хаос (Безодня), а потім Широкогруда Гея (Земля)...

З Хаосу народилися Ереб (Морок) і чорна Ніч,

А від Ночі почалися Ефір і Зоряниця...

Земля спочатку родила рівне собі

Зоряне Небо (Уран), щоб воно покрило її всюди,

І усіх безсмертних, що живуть на вершині сніжного Олімпу,

І Тартар туманний у надрах Землі,

І Ерос (Любов) — найпрекрасніший серед безсмертних богів.

Народила і високі Гори — чарівні житла

Богинь-Німф, що живуть в ущелистих горах,

Ще родила бурхливу невичерпну безодню — Море,...

А потім,... родила глибоководний Океан,

Кея з Крієм і Гіперіона з Япетом,

Тейю з Реєю і Феміду з Мнемосиною,

Златовінчану Фебу і чарівну Тефію...

Парменід«ПРО ПРИРОДУ»

Нині скажу я, а ти сприйми моє слово, почувши,

Які шляхи для нашого мислення можливі.

Перший говорить, що «є» і «не бути ніяк не може»:

Це — шлях переконання (який Істині супутник).

Шлях другий — що «не є» і «не бути повинно неминуче»:

Ця стежка, говорю я тобі, зовсім безвісна,

Тому що те, чого немає, не можна ні пізнати,

Ні пояснити...

Тому що мислити — це те саме, що й бути...

Можна лише те говорити і мислити, що є;адже буття

Є, а ніщо не є: прошу тебе це обміркувати <...>.

...Один тільки шлях залишається для того що «Є» –

воно повинне ненародженим бути і не знищуванимтакож,

Цілим, єдинородним, довершеним і досконалим.

І не «було» воно, і не «буде»,

воно є нині і завжди усе відразу«Є», одне, ціле.

Не знайдеш йому ти породження.

Як, відкіля воно виросло? З не-сущого? Але це не так.

Я не можу ні сказати про нього, ні помислити:

Немислиме воно і невимовне <...>.

Фрагменти ранніх грецьких філософів. - М., 1989 -Ч. 1.

Від епічних теокосмогоній до виникнення атомістики - С. 35, 295-296.

ЗАВДАННЯ

üАнтичний мислитель Платон вважав, що більшість людей подібні в'язням у печері — вони зв'язані, сидять спиною до входу і бачать тільки тіні того, що відбувається зовні, у справжньому світі. І ці тіні на стіні люди вважають за єдино можливий світ. На ваш погляд, правий Платон, чи це художнє перебільшення?

üУ Дельфах - найбільш значному релігійному центрі Греції - на одному з храмів було написано: "Пізнай самого себе". Ви захотіли відгукнутися на цей заклик. Ваші перші кроки?

üОт ще один заклик - поета Піндара:"Стань тим, що ти є". Що б це могло значити?

Бесплатный конструктор сайтов - uCoz