Філософське коло
seminar 17
Навігація


Вхід


Лічильник


Календар
«  Декабрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031


Реклама


Приветствую Вас, Гость · RSS 15.12.2017, 07:16

Семінар 17. ФІЛОСОФІЯ ГОСПОДАРСТВА

План

1.Економічні характеристикипостіндустріального суспільства.

2.Віртуалізація базових елементів економіки.

3.Економічна симуляція речей та послуг.

4.Створення віртуальноїімперії

Теми рефератів.

1.Ідея віртуалізації суспільствіа за Д.Івановим.

2. Суспільство споживання: умови формування та специфічні характеристики.

ТЕКСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Метаморфози сучасного світу, культури, суспільства є предметом осмислення сучасного французького письменника Мішеля Уэльбека (род. 1968 р. ). Його романи не традиційні за формою та незвичні і шокуючи за замістом „Елементарні частинки”, „Розширення простору боротьби”, „Лансароте”. Парадоксальність стає єдиним засобом зображення ірраціональності сучасного світу, як зазначає М.Уельбек, „ми присутні при самогубстві західної цивілізації...” вішій увазі пропонуються уривки з його роботи „Світ як супермаркет”.

1 Питання для самостійного опрацювання:

1.В чому полягає особлива характеристика сучасної архітектури?

2. Які риси сучасного суспільства символізує собою стиль архітектури?

3.Чому М.Уельбек називає ринковим не економіку, а суспільство?

Вокзал Монпарнас демонструє нам зразок прозорої, нічого не приховуючої архітектури, ...вокзал дозволяє західній людині із середнім або високим інтелектом домогтися бажаного переміщення в просторі, зводячи до мінімуму штовханину, дорожню метушню, втрату часу. Якщо сказати ширше, то вся сучасна архітектура - не що інше, як величезне пристосування, що дозволяє людям прискорити й упорядкувати їхнє переміщення.

Його можна визначити як пристосування для підвищення продуктивності і суспільства в цілому, і окремої людини. ...з великою одноманітністю архітектура відповідає різноманітним запитам суспільства (гіпермаркети, нічні клуби, офісні будинки, культурні й оздоровчі центри). Зате тут ми зуміємо зрозуміти, що в нас не просто ринкова економіка, а ринкове суспільство, тобто така цивілізація, при якій уся сукупність людських взаємин, а так само і вся сукупність відносин людини зі світом підлягає підрахунку, що враховує такі категорії, як зовнішня привабливість, новизна, співвідношення ціни і якості. Відповідно до цієї логіки, що підкоряє собі як власне відносини купівлі-продажу, так і еротичні, любовні, професійні зв'язки, необхідно прагнути до установлення взаємозв'язків, які швидко поновлюються (між споживачами і товарами, між службовцями і фірмами, між коханцями), а виходить, домагатися простоти і легкості споживання, заснованої на етиці відповідальності, відкритості і свободи вибору.

Уельбек М. Світ як супермаркет.-

2 Питання для самостійного опрацювання:

1.Яка зворотня сторона улюдської здібності швидко пристосовуватися до нового?

2.Навіщо „суспільній економіці” потрібна вільна людина?

3.Що стало результатом універсалізації людського сприйняття?

...Сучасні службовці з їхньою готовністю змінюватися, пристосовуватися, відгукуватися на все нове, піддаються такому ж процесові знеособлювання. Новітні і дуже модні курси по перекваліфікації мають на меті створення нескінченно мінливих особистостей, позбавлених будь-якої інтелектуальної або емоційної стабільності. Звільнившись від обмежень, що накладають на особистість походження, звички, стійкі правила поведінки, сучасна людина готова зайняти своє місце у всесвітній системі торгівельних угод, де їй буде однозначно присвоєна визначена мінова вартість.

Під могутнім впливом телебачення,що знеособлює, рок-музика і кінематограф поступово втратили свою магію. Колишні відмінності між фільмами, кліпами, новинами, рекламою, актуальними інтерв'ю і репортажами стали поступово стиратися, і з'явився новий жанр універсалізованого видовища.

Уельбек М. Світ як супермаркет. -

3 Питання для самостійного опрацювання:

1.Чому відбувається збіднення люського спілкування, його вихолощення, заради чого це відбувається?

2.Які форми вираження деформують спілкування, та на що приречена справжня людяність?

3.Чому зняття завіси гумору лякає людину, робить її беззахисною?

Будь-яке мистецтво, як і будь-яка наука, - це засіб спілкування людей один з одним. Тому очевидно, що ефективність й інтенсивність спілкування знижуються і можуть зникнути зовсім, якщо виникає сумнів у правдивості сказаного, у щирості зображеного ( чи можна, наприклад, уявити собі науку, засновану на особистих інтерпретаціях?). Творче збідніння, що приходиться констатувати в різних областях мистецтва, є не що інше, як зворотний бік настільки характерної для сучасного суспільства нездатності до бесіди. Адже сучасна бесіда протікає так, немов пряме вираження якогось почуття, емоції або думки стало неприпустимим, як щось занадто вульгарне. Усе повинне бути пропущене через деформуючий фільтр гумору - гумору, що, звичайно ж, зрештою самовиснажується, перетворюючись на трагічну німоту. Така й історія горезвісної "некомунікабельності", і трагічна історія живопису в XX столітті.

Еволюція живопису в наш час стала відображенням еволюції комунікабельності, хоча тут можна говорити не про пряму подібність, а скоріше про якусь подібність атмосфери. В обох випадках ми виявляємося в хворобливій, наскрізь фальшивій атмосфері, де все сміхотворне і де сама сміхотворність в результаті виростає в трагедію. Тому середньостатистичний перехожий, який опинився в картинній галереї, не повинний залишатися там занадто довго, якщо хоче зберегти свою іронічну відстороненість. Уже через кілька хвилин ним опанує легка паніка, або, у всякому разі, він відчує якесь утруднення, якусь незручність, лякаюче ослаблення почуття гумору.

Уельбек М. Світ як супермаркет.

4 Питання для самостійного опрацювання:

1.Що означає вираз „смерть Бога”, та що Бог може дати для майбутнього буття, тобто того ,що має бути?

2.Яке людське Я створює реклама для заміни втраченого Бога?

3.Чому людські істоти втратили потребу спілкування, втратили дім, та свої можливості заради своїх бажань?

Смерть Бога на Заході стала прелюдією до грандіозного метафізичного серіалу, що продовжується й у наші дні. ... Були зроблені численні спроби дати людині надію на якийсь мінімум буття, щоб примирити мрію про буття, що жила в її душі, із гнітючою очевидністю майбутнього. Але дотепер усі ці спроби виявлялися безуспішними, і лихо продовжує поширюватися.

Остання за часом з таких спроб - реклама. Хоч вона і ставить собі за мету збудити, розпалити бажання, сама перетворитися в бажання, усі її методи, по суті, досить близькі до тих, що були характерні для моралі минулого. Тому що вона виробляє якесь страхітливе і жорстке Над-Я, яке нещадніше будь-якого коли-небудь існуючого імператива, що прилипає до людини і безперестану повторює їй: "Ти повинна бажати. Ти повинна бути бажаною. Ти повинна брати участь у загальній гонці, у боротьбі за успіх, у бурхливому житті навколишнього світу. Якщо ти зупинишся - ти перестанеш існувати. Якщо відстанеш - ти загинула". Начисто заперечуючи поняття вічності, визначаючи саму себе як процес безперестанного відновлення, вона прагне до придушення суб'єкта, до перетворення його в слухняну маріонетку майбутнього. І ця формальна, поверхнева участь у житті навколишнього світу покликана замінити в людині спрагу буття.

Реклама не справляється зі своєю задачею, люди все частіше впадають у пригноблений стан, усе сильніше почувається загальна розгубленість, однак реклама продовжує розвивати базові структури для прийняття своїх повідомлень. Вона продовжує удосконалювати засоби пересування для істот, яким нікуди їхати, тому що вони ніде не почувають себе дома; створювати нові засоби зв'язку для істот, яким уже нічого сказати один одному; полегшувати контакти між істотами, яким уже не хочеться спілкуватися ні з ким.

Уельбек М. Світ як супермаркет.

5 Питання для самостійного опрацювання:

1.Що дала людям раптова криза, що раптом стало можливим, та чому воно знову зникло?

2.Що має на увазіМ.Уельбек коли пропонує людині на мить зупинитись, та що це їй дасть?

Деякі люди, що спостерігали "кризу шістдесят восьмого року" зблизька, згодом розповідали мені, що це був чудовий час, коли незнайомці заговорювали один з одним на вулицях, коли усе здавалося можливим, - і я їм вірю. Інші люди згадують тільки, що не ходили потяги і не можна було дістати бензин, - готовий визнати, що вони праві. Я знаходжу у всіх цих свідченнях щось загальне: гігантська, гнітюча машина якимось дивом застопорилася на кілька днів. З'явилася якась хиткість, неясність. Усе завмерло в підвішеному стані, і по країні розлилося умиротворення. Потім, зрозуміло, суспільна машина завертілася знову, ще швидше, ще нещадніше (травень шістдесят восьмого тільки допоміг обрушити деякі моральні підвалини, що зменшували її ненажерливість). І все-таки був якийсь момент зупинки, нерішучості, момент метафізичної неясності.

І все-таки кожній окремій людині під силу зробити в собі самій тиху революцію, на мить виключившись з інформаційно-рекламного потоку. Це дуже просто. Сьогодні навіть легше, ніж коли-небудь, у минулому, зайняти естетичну позицію стосовно механічного ритму нашого світу - досить зробити крок убік. Хоча в кінцевому рахунку не треба навіть кроку. Досить витримати паузу, виключити радіо, виключити телевізор, нічого більше не купувати, не хотіти більше нічого купувати. Більше не брати участь, більше не знати, тимчасово призупинити всякий прийом інформації. Досить буквально того, щоб на кілька секунд завмерти в нерухомості.

Уельбек М. Світ як супермаркет.

Досліджуючи історію та культуру французький філософ Мішель Фуко (1926 – 1984) приходить до висновку, що еволюція суспільства – це еволюція форм контролю та надзору. Наглядач і спостережуваний є взаємообумовленими системами, яксвітло - основа в’язниці, а темрява як свобода.На питання, як довершено побудувати темницю, щоб одна людина могла контролюватиякомога легше як можна більше людей? М.Фуко дає просту відповідь, сам наглядач має бути в темряві та в центрі, а ув’язнені довкола освітлені.

6 Питання для самостійного опрацювання:

1.Які людські якості вимагають для своєї свободи темряви, а які світла?

2.Чи завжди людина повинна бути на видноті, привселюдною, публічною?

3.Як змінюються позиції влади і підвладних, та яка роль центру?

4.Яку суспільну функцію виконує світло, а яку темрява?

Паноптикон – світла темниця.

Правило таке: по краю розташований колоподібний будинок, у середині цього кола знаходиться вежа, у вежі ж пророблені широкі вікна, що виходять на внутрішню сторону кола. Будівля з краю розбита на камери, кожна з яких проходить крізь усю товщу будинку. У цих камерах по два вікна: одне, що виходить усередину саме напроти віконець вежі, й інше, що виходить на зовнішню сторону і дозволяє світлу освітлювати всю камеру. Тоді і виявляється, що цілком достатньо помістити в серединну вежі одного наглядача, а в кожну камеру замкнути безумця, хворого, засудженого, робітника або школяра. І на просвіт з вежі можна буде розгледіти маленькі силуети, що вимальовуються на світлі, в'язнів, заточених в осередках цього колоподібного будинку. Коротше кажучи, так ми перевертаємо правило темниці, тому що виявляється, що повна освітленість і погляд наглядача стережуть краще, ніж пітьма, що у врешті-решт укриває.

...задум залучив до себе увагу, та це відбулося тому, що він давав застосовну до великого числа різних областей формулу, так сказати, "влади через прозорість", скорення за допомогою "виведення на світло". Паноптикум - це в деякому роді використання образа "замка" (каланчі, оточеної стінами) для того, щоб парадоксальним образом створити простір розгорнутого і докладного розрізнення.

Фуко М. Інтелектуали та влада:Вибр. політичні статті, виступи та інтерн’ю. - М.,2002. - 384 с.
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz